Упродовж 9-11 лютого в Києві збереться молодь і ті, хто працює в нашій Церкві задля неї й з нею, щоб окреслити головні напрямні співдії на наступні сім років (саме на стільки років напрацьована нова стратегія розвитку УГКЦ) і сформувати дорожню карту розвитку молодіжного душпастирства УГКЦ. Більше про те, якою буде ця подія і чому так важливо молодим людям взяти участь у ній, розповів заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, Митрофорний протоієрей отець Роман Демуш, який є ідейником і організатором Форуму душпастирства молоді УГКЦ.
На початку нашої розмови отець Роман, розповідаючи про завдання цієї події, зазначив:
— Форум душпастирства молоді УГКЦ — це знак надії. Ми віримо в перемогу життя! А тому маємо думати, як душпастирювати далі, з молоддю і для молоді! Як зібрати «в розсіяні сущих», як пропонувати світові цінності які є незмінні, як творити Церкву і відбудовувати Україну в цей воєнний і в повоєнний період після нашої перемоги! Як разом йти дорогою святості, бо святість це не пережиток минулого, а заповідь Христа!
Говорячи про молодіжне душпастирство нашої Церкви, отець Роман підкреслив, масштабність, багаторічну традицію та цінні здобутки. А також зазначив, що Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ була однією з перших, які заснував Синод єпископів.
— В останні роки, у зв’язку з різними обставинами — пандемією, повномасштабною війною — багато молодих українців емігрували з України. Душпастирство молоді нашої Церкви, як, зрештою, й уся Католицька Церква, постало перед новими викликами. Особливо їх посилюють певні світові тенденції. Тому на Синоді єпископів, присвяченому молоді, ми запитали себе — як маємо супроводжувати молодих людей на їхньому шляху до святості, адже душпастирство молоді — це перш за все душпастирство до святості. Тому запитуємо себе, як допомогти молодим людям стати святими й по-справжньому щасливими.
Отець Роман акцентував, що Форум душпастирства молоді УГКЦ покликаний дати відповіді на запитання молодих людей, а також запитати Церкву, як вона може супроводжувати молодь у контексті тих викликів і запитів сучасності, які вони мають.
— Отче Романе, чому молоді варто взяти участь у Форумі?
— Одним з етапів підготовки до Форуму душпастирства молоді стало доволі масштабне і глибоке соціологічне опитування, результати якого допоможуть краще зрозуміти потреби молоді, а також її ставлення до Церкви. Крім того, вивчити запит молоді до Церкви з усвідомлення того, що вони є її активною частиною.
Сподіваємося, що на цьому Форумі зможемо намалювати дорожню карту душпастирства молоді на наступні сім років. І завдяки цьому сфокусуватися на основних напрямах діяльності — з молоддю і для молоді. Адже саме молоді люди є сьогоденням нашої Церкви. Як часто Блаженніший Святослав говорить, «тягар війни, яку ми переживаємо, впав головним чином на плечі молодих людей». Саме тому участь у Форумі візьмуть представники Комісії у справах молоді нашої Церкви з різних архиєпархій, єпархій, екзархатів, молодіжних організацій, які співпрацюють з Церквою, а різні стейкхолдери молодіжного душпастирства.
Оскільки УГКЦ є глобальною Церквою, учасниками цієї події буде також група людей, які залучені в молодіжному душпастирстві — представники молоді, ті, хто працює для молоді в нашій Церкві за кордоном. До заходу вони доєднаються в онлайн-форматі, щоб разом працюватимуть над відповідями на важливі запитання.
— Як активна молодь може повпливати на розвиток нашої Церкви?
— Дуже часто ми хочемо делегувати перекинути відповідальність на когось на єпископів, священник, ще на когось, але так важливо взяти участь у Форумі, щоб потім взяти на себе відповідальність в реалізації стратегії молодіжного душпастирства, яку ми спільно з усіма напрацюємо.
Важливо, щоб молодь відчувалася присутньою в Церкві, зауважено. Через вищезгадане соціологічне дослідження багато молодих людей сигналізували свої потреби. Вони хочуть мати певну роль. Наша молодь є дуже проактивною і хоче виконувати певні доручення.
Сьогодні багато говорять про синодальність нашої Церкви, а це — спільна відповідальність. Тому молодь активно може повпливати на розвиток нашої Церкви. Перш за все, якщо братиме на себе відповідальність за євангелізацію нових членів Церкви за те, щоб до неї приходили люди, які не знають Бога. Отож, завданням кожного християнина загалом і молодих людей зокрема є свідчити цю радість і щастя бути християнином.
Святий Іван Боско в одній у своїх книг говорить, що одним із підступів диявола є те, щоб молодь думала, що бути християнином — сумно. Тоді як життя з Богом — це радість. Тож завдання молодої людини — брати на себе ролі, завдання і свідчити іншим про християнське життя.
— Чим молодіжне душпастирство відрізняється від душпастирства загалом?
— Душпастирство молоді покликане допомогти молоді. В нас є різні секції душпастирства і капеланства, та поміж ними виокремлюють молодіжне душпастирство, бо наша Церква прагне залучати молодь і опікуватися нею.
Молодіжне душпастирство має свою цільову аудиторію. І ми як Церква намагаємося пропонувати молоді життя з Богом, супроводжувати на дорозі їхнього життя до святості. Молодість — це період вибору. Тому душпастирство молоді — це перш за все душпастирство покликання. Тому маємо допомогти молодим людям розпізнати й зреалізувати їхнє покликання. Церква намагається відповідати на потреби молоді, щоб підтримати її, супроводжувати.
— Наскільки нині Церква готова змінюватися, щоб говорити з молоддю однією мовою?
— Церква вчиться бути зрозумілою. Дуже часто Церкву несправедливо критикують в її надмірній архаїчності. Та говорити зрозумілою мовою не означає легалізувати гріх. А саме це найчастіше закидають, говорячи про несучасність нашої Церкви.
На жаль, сьогодні багато людей, як каже Блаженніший Святослав, замість того, щоб любити те, що цінне, цінують те, що люблять. Завданням Церкви є свідчити про вічні істини, голосити вічну правду Євангелія зрозумілою мовою. І над цим ми працюємо, організовуючи різні події, які відповідають контекстам сучасного світу.
Говорити з молоддю однією мовою — це діалогувати. Дехто з богословів сьогодні говорять про богослов’я слухання. Тому так важливо вміти слухати, щоб зрозуміти, а не лише для того, щоб відповісти, закидати один одному. Діалог — це про слухання і сьогодні він надзвичайно важливий в усіх сферах нашого життя.
— Що дасть формування програмного документа, в основі якого будуть результати опитування?
— Нам дуже важливо, щоб цей форум був не просто подією. Ми готувалися до нього через низку соціологічних досліджень. І ми розуміємо, наскільки важливо нині чути молодь і знати, чого вона реально потребує, шукати точки дотику, пробувати відповідати на ці запитання.
Також цей документ допоможе сформувати напрями, які визначать відповідальні за молодіжну роботу в нашій Церкві. Базуючись на запитах молоді, визначимо пріоритетні напрями на сім років. А потім на Форумі всі разом — понад сто учасників — будемо працювати над покроковим планом, так званою дорожньою картою, як ми можемо досягти цього в різних умовах, через різні формати, за різних обставин.
Це мало б стати певною інструкцією, яку спільно напрацюємо. Цей Форум нас об’єднає тих, хто активний в молодіжному душпастирстві, щоб ми були всі разом.
Важливим моментом були зустрічі в митрополіях, щоб вже попередньо визначити напрями молодіжного апостоляту, над яким працюватимемо на Форумі.
— Що буде після Форуму?
— Треба буде багато працювати для молоді, з молоддю. Також має працювати і молодь для молоді. І це є однією з умов стратегії молодіжного душпастирства.
Я вірю, що цей Форум дасть дуже добрі плоди й допоможе ще більше активізувати нашу діяльність. Християнство — це завжди про розвиток, рух. Ми хочемо разом із молоддю рухатися до Христа, щоб молодь відчувала актуальність євангельських істин і усвідомила, що Ісус Христос — вчора, сьогодні й завтра — той самий. Тому також важливо, щоб ми віднайшли цінність життя з Богом, Бога, який єдиний може наповнити наше життя і зробити його щасливими. Життя з Богом вимагає певних зусиль, та це є дорогою до правдивого і вічного щастя.
Підготувала Наталія Павлишин